Росія – загроза для цивілізованого світу

Коментар Посла України в ОАЕ Юрія Полуреза еміратській газеті „Gulf News”

На жаль, сьогодні ми опинилися в ситуації, коли Росія, яка є постійним членом РБ ООН, стала представляти реальну загрозу для всього цивілізованого світу.

Агресор вирішив не обмежуватися окупацією частини території України і примусовою анексією Криму. РФ не зупиняє, що внаслідок грубого порушення усіх можливих норм міжнародного права вона і так вже опинилася у міжнародній ізоляції, про що, зокрема, свідчать неодноразові голосування в РБ ООН та голосування в ГА ООН, резолюція якої підтверджує територіальну цілісність України в межах її міжнародно-визнаних кордонів та закликає всі держави утримуватися від дій, спрямованих на часткове або повне порушення національної єдності України.

Активні дії підрозділів та частин ЗС Російської Федерації на кордонах з Україною суттєво активізувалися. Таким чином російська сторона фактично підтвердила, що її військова діяльність протягом останніх місяців поблизу українського кордону носить не плановий характер, а безпосередньо пов’язана із розвитком подій в Україні. При цьому міністр закордонних справ РФ недвозначно натякає на можливість введення російських військ на територію України.

Верхом цинізму є посилання російською стороною на право самооборони в ситуації, коли сама ж Росія виступає в ролі агресора, окупувавши Автономну Республіку Крим, і сьогодні грубо втручається у внутрішні справи України, дестабілізуючи ситуацію у східних областях України. Фактично, РФ зробила виклик усій системі міжнародного права та міждержавних відносин, трактуючи збройну агресію проти іншої суверенної держави як право на самооборону. Очевидно, що спекулювання гаслом щодо так званого «захисту громадян РФ, прав співвітчизників, росіян та російськомовного населення» за кордоном може слугувати приводом для розв’язування Росією воєн у будь-якому регіоні, де є «російськомовне населення». При цьому Кремль чомусь не звертає уваги на доповіді помічника генерального секретаря ООН з прав людини Івана Шимоновича, де зазначається, що в Україні не зафіксовані значні порушення прав людини, в тому числі право на користування рідною мовою.

Для чого ж це все робиться і що є основною метою дій Росії?

Головне те, що Москва намагається за будь-яку ціну зберегти Україну у сфері свого впливу і не допустити поглиблення її євроінтеграційного курсу. Проте Кремль має усвідомити, що своїми мілітаристськими та агресивними діями він досягає прямо протилежного результату. Чим швидше кремлівські аналітики припинять вводити в оману самих себе казками про те, що на Сході України російські війська зустрічатимуть хлібом-сіллю, тим швидше вдасться знайти вихід з нинішньої кризи.

Це не Захід штовхає Україну до ЄС, як твердять російські чинники. Це українське суспільство, вже давно проєвропейське за своїм менталітетом і цінностями, чого не хочуть помічати і визнавати в Росії, апелює до ЄС з проханням прискорити нашу інтеграцію і визнати право України стати невід’ємною частиною об’єднаної Європи. Ні в кого не викликає сумніву, що за це виступає переважна більшість громадян України. А тому в Росії немає жодного права втручатися у внутрішні справи України і перешкоджати їй в реалізації ключових зовнішньополітичних пріоритетів.

Москва намагається вплинути на законні дії української влади, спрямовані на боротьбу з озброєними бандформуваннями у східних областях України, що під російським прапором вчиняють терористичні дії проти мирних громадян України і вбивають їх. Офіцер спецназу ЗС РФ Ігор Стрєлков (справжнє ім’я Ігор Гіркін, полковник ГРУ ГШ) не приховуючись дає інтерв’ю російським медіа з українського міста Слов’янська. Які ще потрібні підтвердження російської участі в організації заворушень на Сході України? Викликає здивування, що РФ, сама потерпаючи від терористичної загрози, сьогодні не лише перетворилася на експортера тероризму, але й готова навіть власними Збройними силами захищати терористів на території України.

Не потрібно вішати ярлики, нібито українська влада «розв’язала війну» чи «чинить злочин проти власного народу». Це - відверта чергова брехня, свідома підміна понять і провокація з Росії, яка не має як юридичного, так і морального права давати такі оцінки діям української влади, дивлячись на те, з якою жорстокістю і непропорційністю відбуваються антитерористичні операції в самій Російській Федерації.

Для знищення терористів у РФ використовується весь арсенал військової техніки - від танків до літаків. Лише за останній місяць російськими спецпідрозділами проведено 4 контртерористичні операції на Північному Кавказі. У ході проведення останніх двох контртерористичних операцій в Дагестані в населених пунктах Новий та Первомайськ (Хасавьюрт) артилерійськими снарядами знищено цілий житловий будинок. Серед загиблих на місці знайдено тіло жінки, яка була на останньому місяці вагітності. За останні роки проведених російськими силовиками контртерористичних операцій на Північному Кавказі загинули та зникли тисячі мирних людей.

На відміну від «гіркого» досвіду російської сторони, українські силовики у боротьбі з терористами та радикальними угрупованнями діють виважено і помірно, локалізуючи терористів та не допускаючи жертв серед мирного населення. Антитерористична операція на Сході України має на меті захист мирних громадян від терористичних дій, вбивств, залякувань, нетерпимості та антисемітизму з боку озброєних бандформувань, які чинять беззаконня при потуранні і безпосередній участі російських спецслужб.

Наприкінці хотілося б зазначити, що міжнародне співтовариство повинно дати найсерйознішу оцінку заявам і діям Росії щодо України та вжити найрішучіших кроків, щоб усіма можливими засобами зупинити загарбницькі апетити Кремля.

Водночас якщо російське керівництво дійсно зацікавлене у деескалації обстановки в Україні, єдиними правильними і довгоочікуваними в українському суспільстві кроками мали б стати:

скасування постанови Ради Федерації №48, якою надається право Президенту РФ використовувати збройні сили на території України;

припинення так званих «тактичних навчань» і відведення російських військ від кордону з Україною;

засудження дій озброєних бойовиків, які виступають під прапором РФ, та примушення їх скласти зброю та перейти до мирних політичних засобів відстоювання своїх поглядів.

Це був би значний практичний внесок РФ у виконання Женевських домовленостей, якого весь світ поки що так і не дочекався від Кремля.