Починаючи з 2004 року 23 серпня відзначається як День національного прапора в Україні. Перше урочисте підняття блакитно-жовтого українського прапора в сучасний період відбулося 24 липня 1990 року на флагштоці Київської міської ради, за два роки до офіційного прийняття прапора як Державного прапора Української держави (1992 рік) .

Поєднання блакитного та жовтого кольорів як символу українських земель походить від прапора Галицько-Волинського Князівства, що використовувався у 12 столітті. Як національний прапор, блакитно-жовтий стяг офіційно використовувався з 1848 р., коли його було піднято над Львівською Ратушею. Вперше він був офіційно прийнятий як державний прапор у 1918 році недовговічною Західно-Українською Народною Республікою, а згодом його використовувала Українська Народна Республіка. Коли Україна входила до складу Радянського Союзу, блакитно-жовтий прапор був заборонений і до 1949 року, коли був прийнятий червоно-блакитний прапор УРСР, офіційного державного прапору України не існувало. Знову блакитно-жовтий прапор був тимчасово прийнятий на офіційній церемонії у вересні 1991 року після здобуття Україною Незалежності, а 28 січня 1992 року був остаточно офіційно прийнятий як державний прапор Верховною Радою України. Загальноприйняте тлумачення кольорів прапора - "блакитне небо над жовтим полем пшениці".